обрубувати — 1) = обрубати (очищати дерево від гілок, сучків, кори), обчухрувати, обчухрати, чухрати, обтісувати, обтесати (перев. кору) 2) див. відрубати … Словник синонімів української мови
обрубувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обрубати — див. обрубувати … Український тлумачний словник
обрубка — I и, ж. Дія за знач. обрубувати. II и, ж., крав. Опушка, оздоблення кожуха … Український тлумачний словник
обрубування — я, с. Дія за знач. обрубувати … Український тлумачний словник
обрубуватися — I ується, недок., обруба/тися, а/ється, док. 1) Відокремлюватися, відпадати внаслідок удару (про шар, шматок чого небудь). 2) тільки недок. Пас. до обрубувати. II уюся, уєшся, недок., обруба/тися, а/юся, а/єшся, док., заст. Ставити з усіх боків… … Український тлумачний словник
обчухрувати — ую, уєш, недок., обчухра/ти, а/ю, а/єш, док., перех. 1) Обдирати, оббивати, обламувати, обрубувати (гілля, листя і т. ін.). || безос. 2) тільки док., перен., розм. Дуже побити. 3) перев. док., перен. Обманом, хитрощами відібрати майно, гроші … Український тлумачний словник
окирковувати — ую, уєш, недок., окиркува/ти, у/ю, у/єш, док., перех., буд. Обколювати, обрубувати, оббивати киркою поверхню чого небудь … Український тлумачний словник
присікати — а/ю, а/єш, недок., присікти/, січу/, січе/ш, док., перех., рідко. Обрубувати, обсікати … Український тлумачний словник
чухрати — а/ю, а/єш, недок. 1) перех. Обламувати, обрубувати гілля на дереві, стовбурі; очищати від листя, кори. 2) перех. Чесати, очищати вовну від домішок, сміття. 3) перех., розм. Завдавати ударів кому небудь, сильно бити, шмагати кого небудь; дубасити … Український тлумачний словник
